До визволення рідного Мукачева

О краю мій, тебе стріляли війни,

не раз ти падав у чужім бою,

але тепер ішов солдатом вільним,

тепер війну ти воював свою.

Роки – вони такі ж, як люди, смертні,

грядуть нові – нових насіють мрій.

Тебе ж виносить рік Сорок Четвертий

навік з полону, рідний краю мій.

Петро Скунць

Жовтень 1944 року, коли останній гітлерівський солдат залишив українську землю, знаменною датою увійшов до Календаря історії. 28 жовтня – 75-та річниця з дня визволення від фашистських загарбників нашого Закарпаття. На два дні раніше, тобто 26 жовтня, свій радісний день визволення святкуватиме наше рідне місто – Мукачево.

Напередодні цих днів для користувачів нашої бібліотеки оформлена книжково-ілюстративна виставка „Визвольний жовтень 1944-го року...”, окремий розділ якої присвячений визволенню від німецько-фашистських окупантів нашого рідного міста. Тож Вашій увазі пропонуємо огляд окремих книг, у яких розкрито події 26 жовтня 1944 року у м. Мукачеві.

„У жовтні 1944-го року, ведучи наступ на південних схилах Карпат, частини 18-ї армії та 17-го гвардійського стрілецького корпусу 4-го Українського фронту наблизилися до міста. З півночі, вздовж дороги Свалява - Мукачево, наступали частини 30-го стрілецького корпусу. 25 жовтня 1944-го року 351-ша стрілецька дивізія (командир корпусу І.Ф.Дударєв) разом із 15-ою штурмовою інженерно-саперною бригадою переслідували ворога цілу ніч, а на ранок, придушивши його вогневий опір та подолавши мінне поле і дротяні загородження на підступах до міських околиць, о 7-ій годині у взаємодії з 237-ю стрілецькою дивізією, яка діяла з боку Іршави, першими вступили в Мукачеве... Після визволення міста сотні молодих мукачівців – юнаків і дівчат – добровільно вступили в Червону Армію й 4-й Чехословацький армійський корпус, щоб зробити і свій вагомий внесок у розгром фашистських поневолювачів. В боротьбі проти фашизму в роки Другої світової війни загинуло понад 140 мукачівців”. Такі дані наводить „Книга пам’яті України” (Книга Пам’яті України. Закарпатська область [Текст]: У 2-х т. Т.1. / Упоряд. М. М. Владимир, Н. І. Цомпель. – Ужгород: Карпати, 1995. – 664 с.).

У книзі „Закарпаття в роки війни” (Довганич, О. Д. Закарпаття в роки війни [Текст] / О.Д. Довганич, З.А.Пашкуй, М.В.Троян. – Ужгород: Карпати, 1990. – 171 с.) читаємо: „Найбільш відзначились в боях за визволення Мукачева 351-ша стрілецька дивізія генерал-майора І. Ф. Дударєва і 237-ма стрілецька дивізія М. Г. Титенка. Одним з перших увірвалися в місто бійці 835-го стрілецького полку полковника І. І. Підопригори...”.

У 2-му томі „Нарисів історії Закарпаття” подано перелік військових частин, які відзначилися у боях за визволення міста над Латорицею і яким було присвоєно найменування „Мукачівських”.

Історію грізної бойової машини – легендарної тридцять четвірки встановленої у скверику перед заводом „Мукачівприлад” розкриває путівник „Мукачево” (Бурма, Д. И. Мукачево [Текст]: путеводитель / Д. И. Бурма, Л. М. Воинов А. Н. Горшков. – Ужгород: Карпати, 1972. – 64 с.).

А ось як описується зустріч місцевих жителів з воїнами визволителями у енциклопедичному виданні „Історія міст і сіл” (Історія міст і сіл Української РС [Текст]. У 26 т. Закарпатська область / Гол. редкол. В.І.Бєлоусов. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1969. – 788 с.): „Населення вийшло на вулиці міста і гаряче вітало Червону Армію. Відважних воїнів засипали квітами, широко відкривали перед ними ворота і двері хат – звали в гості...”.

У даній статті подається лише окремий перелік документів про вікопомний день в історії міста – 26 жовтня 1944 року. Для більш повного розкриття даної теми радимо звернутися до Зведеного краєзнавчого каталогу, який знаходиться у секторі краєзнавства міської бібліотеки. І нехай кожна прочитана сторінка знов нагадає якою дорогою ціною прийшло у наш край визволення.