Публікації

Показано дописи з Травень, 2017

Місто над Латорицею

Зображення
Віком у понад 1110 років датується перша згадка про славне місто Мукачів (896р.). Це місто вражає своєю красою та неповторністю. Буквально кожен його куточок  заполонила історія та самобутність народів, які проживали та проживають тут. Мукачево — це душа, яка складається з оригінального поєднання культури різних національностей, тим самим створюючи унікальну перлину західної України.    Дні  міста Мукачева — прекрасна можливість завітати у давній світ неповторного європейського міста. Тож шановні мукачівці наша бібліотека пропонує Вам поринути в книжкову подорож нашим славним містом над Латорицею. Зупинившись біля вітрини нашої бібліотеки Ви можете ознайомитись з книжковою виставкою «Мукачево-місто відкритих сердець».

"Пройдений шлях виміряю не верстами..."

Зображення
Травень місяць, що не день то свято. Але безперечно літературною подією травня для нашої бібліотеки став творчий ювілейний вечір Валентини Попелюшки «Пройдений шлях відміряю не верстами…» та презентація довгоочікуваної збірки «РИТОРИЧНЕ».   Аншлаг!Аншлаг!Аншлаг!!!!!!! Читальна зала нашої бібліотеки переповнена шанувальниками творчості цієї прекрасної талановитої поетеси.    Неймовірне емоційне піднесення панувало у душі кожного, хто був присутній 20 травня у читальній залі міської книгозбірні на творчій зустрічі «Пройдений шлях відміряю не верствами», з нагоди ювілею талановитої мукачівської поетеси, прозаїка, громадсько-культурної діячки Валентини Попелюшки, під час якого вона презентувала нову поетичну збірку «Риторичне».  Переповнена зала шанувальників творчостіпоетеси, друзі, рідні, колеги по перу, представники міської влади, громадських організацій, затамувавши подих, слухали розповідь надзвичайно талановитої жінки, яка розповідала про власну життєву долю, про кохання, яке зміни…

Вишивана моя Україна

Зображення
ВИШИВАНКА – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію.
   Вишивання — це давнє заняття людей в Україні, йому тисячі років! Люди вишивали чарівні рушники, які дарували потім своїм дітям у далеку і щасливу дорогу. На барвистих вишитих рушниках у нас підносять дорогим гостям хліб, як найбільшу і найдорожчу святиню, бо хліб — це саме життя. Прикрашали рушниками домівку і вони оберігали її від злих духів; вивішували рушники над образами і над світлинами дорогих людей; над вікнами і над дверима, щоб у хаті панували мир і злагода, затишок і спокій. Але найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини у скл…