Публікації

Показано дописи з 2017

“Мій вибір - моє майбутнє!”

Зображення
  Мукачівською міською центральною бібліотекою ім. О. Духновича спільно з Мукачівським міським центром зайнятості за підтримки міського управління освіти Мукачівського міськвиконкому проведено І-й етап обласного заочного конкурсу творів-роздумів “Мій вибір - моє майбутнє!” ініційованим Закарпатським обласним центром зайнятості.     На конкурс були представлені 14 творчих робіт учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл міста.     Днями відбулося підведення підсумків І-го етапу конкурсу п оважним журі до складу якого увійшли: Долинська Любов Михайлівна – викладач української мови та літератури Мукачівського торгівельно-економічного коледжу; Рибар Тетяна Стефанівна – поетеса, письменниця, голова літературного об’єднання “Рідне слово»; Коваленко Оксана Володимирівна – спеціаліст Мукачівського міського центру зайнятості; Дьордь Олена Василівна – заст. директора ЦБС по роботі з дітьми;; Лещинець Світлана Василівна – бібліотекар юнацького абонементу центральної бібліотеки ім.. О. Духнович

«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»

Зображення
    Українці належать до тих націй, чия обрядовість найдавніша і найбагатша. Сьогодні одне із зимових свят, улюблених серед української молоді, свято Андрія  Первозваного  або як у народі кажуть Андрія. 13 грудня в Україні відзначається  це чудове свято – день святого Андрія Первозванного,  але в цей день припадає і інше свято – народне молодіжне свято Калити, тобто зимового сонця. За довгі роки народні традиції міцно переплелись з релігійними і дійшли до наших днів. Церковне свято Андрія відтоді зветься в народі Калитою, а молодіжні зібрання що влаштовувалися ще за часів язичества, набули назву «андріївських».    Отож на передодні  свята  Андрія  Первозванного   ми провели Краєзнавчо-духовну  годину  «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати».   Довідково:  За церковними легендами, святий Андрій  Первозванний  під час своєї останньої  емісійної  подорожі проповідував християнство у  Скіфії  й дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів встановив хрест. Літописець Нестор оповідає:  ”Ба

"Не озирайся і мовчи"

Зображення
   Незабутня зустріч відбулася сьогодні в нашій бібліотеці на одному диханні з чудовим письменником сучасної української літератури та мандрівником Максом Кідруком. Який є один із тих письменників, котрим вдалося знайти свою нішу в сучасній українській літературі, впевнено зайнявши її та сформувавши особисті правила літературної гри. Інженер за освітою, який став популярним письменником, нині є автором восьми художніх книг та п’яти тревелогів. Було цікаво, весело та пізнавал ьно! Я б сказала, просто – фантастично!    Зібралося чимало шанувальників - в читальній залі бібліотеки всі місця були зайняті. Макс Кідрук, , цікаво і змістовно розказав про себе, про те, з чого почалося його письменницьке життя, про мандрівки, про твори - як народжувалися ідеї та як писалися книги, і як видавалися - що теж важливо у письменницькому житті, і про свої найближчі плани. Зустріч тривала близько двох годин. По закінченню презентації слухачі пішли за автографами та купувати книги. Думаю, що для всіх

"Струни серця"

Зображення
   «На голови, де наче солов’ї, своє гніздо щодня звивають будні. Упав романс, як він любив її і говорив слова їй незабутні». Ось, як тепло, як несподівано сказала про романс Ліна Костенко. І справді, коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати. Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірялися в усі часи. Саме р оманс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана Франка, тривогу й сум Олександра Олеся… Отож, як і було попередньо зазначено в нашій бібліотеці пройшов вечір романсу «Струни серця», який об’єднав любителів романсу: наших читачів, гостей міста, громадські організації міста та спільноти.     Але в цей день не можна було оминути і не зачепити «струни серця» всіх присутніх ще й сумними подіями листопада. Бо щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв го

Наш спільний біль!

Зображення
Щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору. Щохвилини з вересня 1932 року по липень 1933-го помирали щонайменше 17 осіб, щогодини - більше 1000, щодня - понад 24 тисячі. За десять місяців Україна втратила майже чверть свого населення. В голодомор, за оцінками дослідників, померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду - діти. До Дня пам'яті жертв голодомору вашій увазі пропонуємо книжкову виставку –інформацію «І свічка плакала в скорботі». На виставці представлені документальні книги та статті, спогади свідків тих жахливих подій, художньо-документальні книги відомих українських письменників, факти про голодомор в Україні 1932-1933 рр. Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і

Літературний десант

Зображення
  Безперечно подією листопада для нашої бібліотеки – став «Літературний десант», який розпочався 20 листопада. День перший: відкрився для наших читачів та гостей міста переглядом книжкових виставок та книжкових розвалів краєзнавчої літератури. День другий: цікавий, насичений симбіоз «Красного пера» та картин літераторів та художників-оформлювачів. День третій доповнився цікавими виробами народної творчості. Четвертий день - став своєрідним підсумком «всього прекрасно го». Отож, до літературної вітальні-підсумку «Мистецтво зачаровувати словом» завітали члени літературного об’єднання «Рідне слово», громадських об'єднань міста, студенти, читачі бібліотеки.    «Щоб пізнати поета – треба піти у його країну» - так говорив Йоганн-Вольфган Гете. Привідкрити «завісу творчості» наших творчих людей міста ми спробували сьогодні. А там … для присутніх відкрився «цілий всесвіт»: поезії, майстерності слова, пензля, рукотворних виробів, кондитерських виробів. Одним словом, як кажуть в народі