Микола Матола. З погляду вічності

Наше місто відоме за межами Закарпаття не тільки унікальними історичними пам’ятками архітектури, але й видатними постатями (зокрема в галузі літератури), які в різні часи залишили помітний слід в історії Мукачева.
Одним з таких мукачівців є український письменник, журналіст і літературознавець Микола Матола.  Його ім’я займає чільне місце в плеяді українських поетів, котрі потужно увійшли в літературу наприкінці 60-тих років минулого століття.
Відкрити по-новому для себе Миколу Матолу, відчути глибинність, щирість і актуальність його поезії, яка вражає співзвучністю із сьогоденням, мукачівці мали можливість на вечорі-пам’яті поета «Поезіє, у тобі я воскресну…», який центральна міська бібліотека ім. О. Духновича провела у Мукачівській ЗОШ № 2 ім. Т.Г. Шевченка.
Захід відбувся з ініціативи директора школи Михайла Лабоша, адже саме у цьому навчальному закладі пройшли шкільні роки майбутнього поета, саме тут юний Микола починав писати свої перші поезії.
Розпочалась літературна акція з відвідування кімнати-музею Шевченка – гордості другої школи. Чудову екскурсію для гостей провели юні вихованці під чітким керівництвом вчителя української мови і літератури Валентини Петрівни Гафинець.
Вечір-вшанування Миколи Матоли продовжився у шкільній актовій залі. Разом з читачами міської бібліотеки, студентками Мукачівського кооперативного торговельно-економічного коледжу (викладач Любов Долинська), під час літературної композиції «Іду крізь день» присутні перегорнули сторінки життєвої і творчої долі поета. Паралельно на екрані демонструвалася слайд-презентація «З погляду вічності», яка акцентувала увагу присутніх на основних віхах життя Миколи Матоли.
Особливо пам’ятною стала розмова одного з гостей зустрічі – відомого закарпатського письменника, лауреата численних літературних премій, голови Закарпатської організації Спілки письменників України Василя Густі. Адже Василь Петрович був добрим другом Миколи Матоли – вони разом навчалися в університеті, разом відвідували літературні студії, разом ділилися творчими планами. Письменник пригадав, що вони з Миколою, навіть коли не бачились, вели щоденну переписку – писали листи з Королева до Мукачева і навпаки. Ці листи сьогодні є надзвичайно цінною епістолярною спадщиною Миколи Матоли, адже у них окрім поетичних творів, багато роздумів про життя, переживання за долю країни, яку любив понад усе. Василь Густі зробив і цінний подарунок для учнів школи – подарував у шкільну бібліотеку книги найближчих друзів і наставників Матоли – Петра Скунця, Василя Діянича, Василя Ігната, Дмитра Кешелі, Михайла Томчанія, Надії Панчук та власні – збірку поезій «Полин гіркий, полин солодкий» та розповіді-есеї «Не все змивають хвилі часу».
Із теплими словами за чудово організовану зустріч по вшануванню пам’яті відомого мукачівця, виступили голова літературного об’єднання «Рідне слово» Михайло Шушкевич та голова міського осередку Союзу жінок-українок Людмила Оленушинець.
Окремі поезії Миколи Матоли були прочитані випускниками школи під час вільного мікрофону «Не шукай золотого піску у ріці моїх слів». До глибини душі вразили його поетичні рядки:
…Іду крізь день,
руйную святість сну,
і не оманне почуття, що без ходи моєї
ніяк не втихомирити зиму,
й дерева зогниють…
«Сьогодні кожному з нас потрібно по-новому відкрити для себе творчість нашого земляка, ім’я якого свого часу не зовсім належно було оцінене», – у заключному слові зазначила ведуча вечору, завідувачка відділу обслуговування центральної бібліотеки ім. О. Духновича Тетяна Туряниця.
Цей заклик підтримав і директор школи Михайло Михайлович Лабош, підкресливши, що друга школа пишається тим, що в її стінах колись навчався видатний поет Микола Матола і зробить все можливе для увічнення пам’яті одного зі своїх найкращих учнів.


























Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

”НІ – насильству в сім’ї”

Презентація книги Володимира Маслова „Материя чувств”

Година спілкування