Фільм, який неможливо дивитися без сліз.
У Мукачівській книгозбірні презентували «Іловайськ. Лицарі неба»
«Увага! Нуль перший «Дніпру-1»… Всім, хто має
зв'язок… передай побратиму, у яких відсутній зв'язок – нам обіцяють коридор…» – уже з
перших хвилин перегляду стрічки стає зрозуміло – герої фільму, ті, яким не
вдалося пройти цей коридор, чиє життя назавжди обірвалося в Іловайському котлі.
Про кожного з 15-ти
загиблих бійців батальйону «Дніпро-1» –
окрема історія, яку неможливо дивитися без сліз. Спогадами діляться батьки,
дружини, брати, сестри, діти та побратими.
Умовно кінострічку,
тривалість якої дві години, можна поділити на три складові – розповіді рідних
та побратимів про 15-х полеглих героїв, відеоархіви самих бійців із зони
бойових дій та розповіді командирів про календарний перебіг подій Іловайської
трагедії.
Упродовж фільму
навіть дуже стриманим глядачам важко було приховати емоції: «Він був для мене
стіною, яка зруйнувалась за одну мить, – розповідає у стрічці, плачучи, сестра
одного з героїв, який не повернувся. – Ми ж з ним родились двійнею. У нас така
традиція була – вітати один одного: спочатку я його, через 10 хвилин він мене. Ми
завжди були разом. Він був для мене цілим світом, якщо не цілим, то половиною
точно. У нас діти з’явились на світ в один рік. У мене є син, і в нього син.
Він обіцяв, що ми разом будемо дітей піднімати, разом у школу, повести доньку
мою на випускний за ручку обіцяв. Говорив, що приїде в серпні… Я відчувала, що
18 серпня щось відбувається з ними…Уже рік минув, а я не навчилась жити без
нього. Я не вірю…»
Надію на те, що той щасливий
день для країни, за яку віддали життя її кращі сини, настане, дає сюжет, де під мирним українським
небом, сім’я бійця радіє життю.
Презентувати фільм на Закарпатті, приїхав оператор і
режисер монтажу Дмитро Панков. Перед початком фільму він розповів про те, чому
саме виник задум створити стрічку про Іловайський котел, про труднощі, які виникали під час зйомок, збір відеоматеріалів
та сюжетів. За його словами, знімальна група працювала над фільмом 4 місяці, прем’єрний
показ стрічки відбувся у листопаді 2015 року: «У фільмі ми не робили аналізів,
висновків. Ми намагалася показати, якими
були ці хлопці, про що мріяли, яким було їхнє життя до війни і чому вони пішли
добровольцями».
До слова, автори стрічки – дніпропетровська студія
«12-й кадр», уже працюють над наступною частиною – цього разу про Піски, де
також полягло багато захисників України.
Показ фільму у
міській бібліотеці організували ГО «Молодіжні ініціативи Закарпаття» та відділ
у справах сім'ї, молоді і спорту Мукачівського міськвиконкому.
Коментарі
Дописати коментар