Пам'ятати заради
майбутнього
Ось уже 29 років дзвони Чорнобиля
стукають в наші серця, змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний
1986-й рік.
23 квітня на
екологічний лікбез «Чорнобиль… Біль і пам'ять вічні» у читальній залі міської бібліотеки
зібралися учні загальноосвітніх шкіл міста №3 та №10, щоб згадати скорботний час ядерного апокаліпсису,
пом’янути загиблих та вшанувати живих героїв нашої країни, які вступили в нерівний
бій з чорнобильським привидом.
Про аварію на
Чорнобильській АЕС та жахливі наслідки ядерного вибуху вели мову бібліотекарі
Тетяна Туряниця та Світлана Лещинець. Учні ЗОШ № 10 Коцар Ольга та Михайло
Ломага і ЗОШ № 3 Стец Крістіан зачитували спогади про людей, які з перших
хвилин трагедії вступили у боротьбу з радіаційним монстром та закликали присутніх
хвилиною мовчання вшанувати пам`ять тих, хто поклав життя у боротьбі з вогнем та радіацією.
Перегляд відеофільму
«Чорнобиль. Як це було» змусив задуматись молоде покоління не лише про наслідки аварії, а й
над тим, яку потенційну небезпеку несе халатне ставлення і безвідповідальність.
Гостем бібліотеки
цього дня був учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – Севч
Михайло Ілліч. Зі сльозами на очах він згадував ті страшні події 1986 року і свою
безпосередню участь у боротьбі з радіаційним лихом: «Я очолював групу із 26
медпрацівників, які виїхали із Закарпаття до Чорнобиля. Наша бригада працювала місяць, активно беручи участь в лікувально-діагностичному
процесі. У кожного з нас
був прикріплений на грудях індикатор – накопичувач радіації. Це для того, щоб
знати, скільки встигли «схопити» рентге́нів (одиниць дози опромінення). Але нам
так і не сказали. Багатьох із моєї групи зараз вже нема в живих –
передчасно померли від хвороб, пов'язаних з радіаційним випромінюванням».
Михайлу Іллічу було важко впоратися з хвилею емоцій, які накотилися від
пережитих спогадів. Витираючи сльози, він просив юнаків і дівчат пам’ятати
страшну трагедію і
зробити все для того, щоб подібне не повторилося знову.
Бібліотекарі до
29 роковин трагічної дати підготували книжкову виставку-репортаж «Чорнобиль: гіркий
спомин і вічний біль». Книги та інформаційні матеріали доповнювали фоторепортажі
із зони відчуження. Особливий символічний зміст несли і годинник, зупинений на
1 год. 23 хв., зів’ялі тюльпани та гілочки із висушеним листям, фотопортрети героїв-пожежникiв, якi першими стали до бою з непокiрним атомом.
Такі зустрічі вкрай корисні для молодого покоління, адже їх головний месидж – збереження
пам’яті, заклик до відповідальності перед наступним
поколінням.
Коментарі
Дописати коментар