"Струни серця"

   «На голови, де наче солов’ї, своє гніздо щодня звивають будні. Упав романс, як він любив її і говорив слова їй незабутні». Ось, як тепло, як несподівано сказала про романс Ліна Костенко. І справді, коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати. Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірялися в усі часи. Саме романс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана Франка, тривогу й сум Олександра Олеся… Отож, як і було попередньо зазначено в нашій бібліотеці пройшов вечір романсу «Струни серця», який об’єднав любителів романсу: наших читачів, гостей міста, громадські організації міста та спільноти. 

   Але в цей день не можна було оминути і не зачепити «струни серця» всіх присутніх ще й сумними подіями листопада. Бо щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів. 

   Отож, всі присутні вшанували загиблих тих жахливих подій хвилиною мовчання та запалили «свічку скорботи». Зацікавленість наших читачів викликали розгорнуті книжкові виставки, книжкові розвали, виставки картин та репродукцій наших місцевих художників. По закінченні мироприємства всі присутні та працівники бібліотеки приєдналися до загальноміського мітингу-реквієму до 85-річниці вшанування жертв голодоморів, а також жертв голодоморів 1921-1922, та 1946-1947 років.