"Струни серця"
«На голови, де наче солов’ї, своє гніздо щодня звивають будні. Упав романс, як він любив її і говорив слова їй незабутні». Ось, як тепло, як несподівано сказала про романс Ліна Костенко. І справді, коли поруч звучить романс, хочеться вірити, що любимо ми і люблять нас. Романс повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що є такі цінності, якими не можна нехтувати. Романсу ми довіряємо свої найпотаємніші думки, романсу довірялися в усі часи. Саме р оманс доніс до наших днів щиру любов Євгена Гребінки, палке кохання Івана Франка, тривогу й сум Олександра Олеся… Отож, як і було попередньо зазначено в нашій бібліотеці пройшов вечір романсу «Струни серця», який об’єднав любителів романсу: наших читачів, гостей міста, громадські організації міста та спільноти. Але в цей день не можна було оминути і не зачепити «струни серця» всіх присутніх ще й сумними подіями листопада. Бо щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв го