Сторінка краєзнавчої історії «Предтеча поетів - шістдесятників й дальших поколінь»

Федір Потушняк увійшов у історію як видатний письменник, історик, археолог, фольклорист, етнограф, мовознавець, літературний критик. Ще за життя його називали закарпатським Сковородою, будителем ХХ століття. Сільський вчитель, викладач гімназії, доцент університету Федір Михайлович Потушняк усю свою діяльність, усе своє життя присвятив закарпатському народу, його освіті та культурі. Він проявив себе, як талановитий письменник, змальовуючи реальні картини життя селянства, безправ’я, голоду, злиднів і вершиною його творчості став роман–епопея “Повінь ”, в якому автор талановито відтворив життя і боротьбу трудящих Закарпаття на поч.. ХХ ст. Ф.Потушняк у своїх новелах змальовував злидні селян, створив виразні образи панів, багачів, які ображають та принижують селян. Він як викладач виховував студентів громадянами Карпатського краю. Свої дисципліни викладав на високому рівні, прищепляючи студентам любов до етнографії, археології та краєзнавства, організовував археологічні розкопки. З нагоди 110-річниці від дня народження Федора Михайловича протягом дня в нашій бібліотеці проходить сторінка краєзнавчої історії «Предтеча поетів - шістдесятників й дальших поколінь». Всіх кого цікавить життя та творчість видатних краян чекаємо в секторі краєзнавства.

Художня творчість

Збірки поезії: «Далекі вогні» (1934), «Хвилини вічності» (1936, перевид. 2000), «Можливості» (1939), «На білих скалах» (1941), «Кристали» (1942), «Терези вічності» (1944), поема «Хатка та млинок» (1944), «Мій сад» (поезії, драми, 2007).

Збірки оповідань: «Земля» (1938), «Оповідання» (1942), «Гріх та інші оповідання» (1944), «В долині синьої ріки» (1957), «Спокуса ; Сад» (оповід., поезії в прозі, 1960), «Честь роду» (1973), «Твори» (1980).

Романи: «Повінь» (1959, перевид. 1965, 1971, 1981, 1985).

Драматургія: Пєса для дітей «Казка» (1943), віршована казка «Спляча царівна» (1944).

Праці з міфології:

«Душа в народнім віруванню села Осій» (1938), «Демон в народном вірованії» (1940), «Солнце, луна, звізди и небеса в народних віруваннях» (1940), «Огень в народних віруваннях» (1941), «Вода, земля і воздух (в народнім віруваню)» (1942), «Північ і полудне в народнім віруванні» (1942), «Яйце в народнім віруванні» (1942), «Клятва в народнім віруванні» (1943), «Відьма та її признаки» (1944) та ін.

Етнографія:

«Соціологія села» (1940), «Наші дерев'яні церкви» (1942), «Останки ідолопоклонства» (1942), «Прання плаття у волинян» (1942), «Толока» (1942), «Дожинкові пісні» (1943), «Останки культу предків» (1943), «Писанки» (1943), «Руська родина» (1943), «Останки обичаю крадення жінок і „дівич-торгів“» (1944) та ін.

Філософія:

«Індивід і колектив» (1941), «Про свободу волі» (1941), «Про чоловіка» (1941), «Філософія мови» (1941), «Короткий нарис філософії Підкарпаття» (1943—1944), «Філософічні статті» (1940-ві — 50-ті); опубліковані у книзі «Я і безконечність: нариси історії філософії Закарпаття» (приміт. та післямова Р. Офіцинського. — Ужгород, 2003).